Єдині вимоги до учнів щодо збереження підручників 

 

1. Усі одержані вами підручники слід утримувати в охайному вигляді.

2. Треба тримати  підручники в окремій обкладинці або обгорнути папером.

3. Не загинайте аркуші, користуйтеся закладкою.

4. Не слід класти в книгу ніякі предмети.

5. Перш ніж узяти до рук підручник, вимийте руки. Підготувавши урок, поставте книгу на полицю.

6. На сторінках підручників робити помітки ручкою або олівцем забороняється.

7. Поводься з підручником так, щоб не було соромно передати його твоїм товаришам.

 

Як працювати з підручником

 

1. Прочитай увесь навчальний матеріал з метою загального ознайомлення зі змістом.

2. З'ясуй значення незрозумілих слів, термінів, понять і висловів за допомогою словника, по записах у робочому зошиті.

3. Розділи навчальний матеріал на частини для кращого засвоєння.

4. Визнач головну думку автора, зроби записи у; формі плану, тез.

5. Прочитай текст ще раз і постарайся переказати його зміст по пам'яті.

 

Як читати книжку

1. Пам'ятай: читання – одне з найважливіших завдань у самоосвіті, ставитись до нього треба серйозно.

2. Внутрішньо налаштовуйся на читання. Не поспішай, не «ковтай» зміст книжки, а читай уважно, вдумливо, намагайся запам'ятати прочитане.

3. Зміст треба осмислювати. Не можна допускати механічного фіксування тексту.

4. Вчися читати швидко, не проговорюючи про себе, охоплюй поглядом цілі фрази, речення.

5. Для свідомого сприймання прочитай передмову, перегортаючи сторінки, обміркуй заголовки.

6. Коли щось незрозуміле, не поспішай гукати на допомогу інших. Спочатку спробуй самостійно розібратися. Користуйся словниками, довідниками.

7. Роби помітки, виписки, за потреби склади план (тези, конспект).

8. Найцікавіше запам'ятай. Порівнюй прочитане з уже відомими фактами, знайди йому місце в системі знань.

9. Прочитавши книжку, обміняйся думками і враженнями про неї з друзями, дай оцінку. Згадай основні образи, події, думки.

10. Порівняй власну думку про книжку з відгуками і рецензіями на неї: один розум добре, а колективний – краще.

11. Зроби відповідні записи про книжку у читацькому щоденнику.

Як писати реферат

1. Визначити тему.

2. Підібрати літературу:

а) документи, першоджерела;

б) монографії, довідники, збірники;

в) газетні та журнальні матеріали.

3. Ґрунтовно вивчити літературу. Читаючи книги, необхідно робити виписки цитат, основних думок.

4. Скласти список розділів, який може бути і планом реферату.

5. Продумати план реферату, можливе його розширення.

6. Систематизувати опрацьований матеріал.

7. Остаточно продумати та уточнити план реферату.

Обов'язково включити в план актуальність теми та її значення.

8. Написати реферат.

9. У кінці реферату слід подавати список використаної літератури.

10. Бібліографічний опис джерела в списку літератури подається за такими правилами:

– для книг слід вказати прізвища та ініціали авторів, назви книг, підзаголовкові дані, місця і назви видавництв, роки видань, кількість сторінок;

– для журнальних статей зазначають прізвища та ініціали авторів, повні назви статей, скорочені назви журналів, роки, номери, томи, випуски, сторінки;

– для статей із книг та неперіодичних збірників повинні бути зазначені прізвища та ініціали авторів, назви статей,  видань, в яких вміщені статті, місця видань, видавництва, роки видань, сторінки.

 

 

СІМ ЗАКОНІВ ПАМ'ЯТІ

Розумові здібності і пам'ять ростуть,

як мускули при тренуванні.

Академік В. Л. Обручев

 1.       Думайте. Г. Ліхтснберг казав, що люди мало запам'ятовують із прочитаного тому, що дуже мало думають самі. Тому намагай­тесь знайти сенс. Не треба затискати руками вуха, впиватися очи­ма у текст та повторювати про себе рядок за рядком. Ці титанічні зу­силля не врахуються, тому що важливий не процес, а результат. Ос­танній буде набагато краще, якщо ви намагатиметесь знайти в тексті головну думку, виділити її аргументацію, відмітити перехід до на­ступної — тобто попрацюєте у книзі олівцем, зробите конспект.

2.       Цікавтеся. Якщо мова йде не про дозвільне читання, для того щоб скоротати час у дорозі, значить, прочитане вам для чогось по­трібне. Не забувайте про цю мету, адже ваші старання — заради неї. Оцініть, що дасть вам отримана інформація. Якщо користь дійсно очікується, то читати стане цікавіше. Якщо ж ні, то поміркуйте над словами англійського філософа Б. Стюарда: «Не читай нічого, що не бажаєш запам'ятати, та не запам'ятовуй нічого, що не будеш за­стосовувати».Інакше кажучи: щоб їжа була в користь, їси з апетитом. Ця гас­трономічна аналогія приводить до наступного закону. 

3. Їжте слона частинами. Завтра іспити, але ви налаштовані рі­шуче, тому що попереду цілий день та ще ніч. Ми визнаємо ваші здібності та готові припустити, що до ранку ви подолаєте підруч­ник та навіть будете пам'ятати його зміст до обіду — рівно стіль­ки, щоб встигнути відповісти на декілька запитань екзаменатора. Але майте на увазі, що до книги рекордів Гіпесса та міцних знань ведуть різні шляхи. Тому матеріал краще вчити частинами, з перервами та не поспішаючи. Р. S. По декілька слів у день — та за рік можна вивчити іншо­мовний словник.

4. Будьте готові. Всі знають, як не хочеться змінювати плани, якщо налаштований на інше. Певного настрою на роботу потребує й книга. Адже все нове легше укладається на вже готові полички, міц­ніше тримається завдяки зв'язкам з попередньою інформацією.

5. Не стоптуйте сліди. Давно помічено, що найкращий засіб за­бути тільки-но вивчене — спробувати тут же запам'ятати дещо схоже. Тепер ви це знаєте, тому не вчіть фізику після математики, історію — після літератури.

6. Озирніться навколо. Якщо уявити собі обстановку, в якій від­бувалася подія, ви зможете пригадати і її.

7. Вчіть від «А» до «Я». Вся інформація повинна сприйматись) як єдине ціле. Вчіть все одразу, а не частинами. Для цього почніть пригадувати спочатку.

 

УСПІХІВ ВАМ!

Декілька порад, як успішно скласти ДПА

Підготуйте своє робоче місце вдома: приберіть з робочого столу все зайве, зручно розмістіть потрібні програми, навчальні посібники, зошити папір, ручки, олівці тощо.

Складіть план підготовки до ДПА на кожний день, чітко визначте обсяг матеріалу, який ви вивчатимете (розділ, тема тощо).

Під час підготовки до ДПА з будь-якого навчального предмета структуруйте матеріал за допомогою планів, схем. Робіть це у письмовому вигляді. Адже досить часто буває так: вам здається, що ви все знаєте, пам’ятаєте, а коли починаєте відповідати – ваша відповідь виходить уривчастою, фрагментарною.

Перегляньте спочатку весь матеріал і раціонально сплануйте його вивчення: наприклад, якщо потрібно вивчити 100 питань за 4 дні, то у перші два дні вивчіть 70% усього обсягу, третього дня – решту питань, четвертого – повторіть вивчене. При цьому    складні питання чергуйте з простішими.

Розпочніть заняття з найважчого матеріалу, який знаєте найгірше. Якщо не можете щось згадати, запишіть на аркуші запитання, які ви можете поставити учителю під час консультації.

Намагайтеся зрозуміти матеріал, що вивчаєте, а не механічно його запам’ятовувати.

Не вивчайте новий матеріал безпосередньо перед ДПА, робіть це заздалегідь.

Пам’ятайте, що інформація, одержана на консультації перед ДПА, буде корисною для вас.

Не забудьте під час консультації поставити педагогу ті запитання, які вас найбільше хвилюють.

Робіть шпаргалки за бажанням, це сприяє закріпленню знань, однак пам’ятайте, що користуватися ними під час ДПА не можна.

Проговоріть батькам плани своїх відповідей на запитання.

Повторіть плани відповідей на запитання напередодні ДПА, акцентуйте увагу на найважчих.

Не забудьте прийти на консультацію.

Відпочиньте за 2-3 дні до ДПА.

Ляжте раніше спати напередодні ДПА, а ранок у жодному разі не розпочинайте «зубрінням».

Чергуйте заняття і відпочинок під час усього періоду підготовки до ДПА.

Не думайте про те, що не впораєтесь із завданнями, навпаки подумки уявляйте собі карту успіху.

Прийдіть на ДПА завчасно.

 

Під час складання

не сподівайтеся на допомогу екзаменатора, якщо вам не зрозумілий текст завдання. Екзаменатор має право давати пояснення, якщо текст завдання погано надрукований;

почніть розв’язувати найлегше, на вашу думку, завдання. Заплутана умова ще не говорить про складність завдання. Зберіться з думками та починайте працювати. У вас все вийде!;

не зациклюйтеся на тому завданні, яке не можете розв’язати, спробуйте розв’язати інше. Можливо, успіх розв’язання легшого завдання додасть вам упевненості, і ви зможете впоратися зі складнішим.

Будьте уважними, запам’ятайте вказівки вчителя щодо підписання роботи, заповнення певних бланків (якщо це необхідно) та виконання завдань.

Сконцентруйтеся після організаційних моментів – для вас тепер є лише текст завдань і час для їх виконання.

Прочитайте завдання двічі і обов’язково до кінця, зрозумійте, що від вас вимагається.

Не поспішайте, оскільки можете неправильно зрозуміти    умови завдань.

Думайте лише про виконання того, яке виконуєте, а не всіх відразу.

Перевірте виконання завдання.

Прислухайтеся до своєї інтуїції. 

 

Після складання

Зателефонуйте батькам. Пам'ятайте, що вони хвилюються за вас.

Проаналізуйте ваші помилки, щоб не припуститися їх у майбутньому.

Відпочиньте у цей день, а вже з наступного починайте готуватися до ДПА з іншого навчального предмета.

Під час підготовки до ДПА з іншого навчального предмета врахуйте вже набутий вами досвід.

 

 

Зачепінг - небезпечне молодіжне хобі.

Сучасна молодь все активніше захоплюється екстремальними видами спорту. Це і мотогонки, стрибки з парашутом, паркур тощо. А особливої популярності останнім часом набуває нове хобі серед підлітків – так званий зачепінг.

         Якщо казати коротко, зачепінг (зацепінг, трейнсерфінг) – це проїзд у таких місцях, які до цього не пристосовані.

         Зачепери (так називають себе прихильники екстремального катання) їздять не всередині вагона, а із зовнішнього його боку, на автозчепах вагонів, на поручнях і підніжках, на гальмівних майданчиках, міжвагонних буферах, на дахах потягів, у відкритих кузовах вантажних вагонів тощо.

         Самі зачепери відносяться до цього заняття як до розваги чи способу безкоштовної поїздки.

         Такий спосіб пересування не є чимось новим, адже ще до появи перших залізниць вже існувало явище проїзду на транспорті ззовні. І слід зазначити, що в 19 столітті такий проїзд у багатьох країнах не вважався порушенням.

         У наші дні через надзвичайне переповнення поїздів зачепінг поширений у деяких країнах Південної і Південно-Східної Азії та Африки. Є й такі закордонні залізниці, де екстремальний спосіб пересування на транспорті – це звичайне явище, воно має легальний статус та інколи використовується як атракціон для туристів. У тих країнах, де зачепінг заборонено правилами користування він існує як екстремальне молодіжне хобі або ж як спосіб безкоштовного проїзду.

         З європейських країн найбільш масового поширення зачепінг набув у Росії в Московській та Ленінградській областях, в Україні – на Київщині. Особливого розмаху досяг цей рух у нашій столиці, адже у розпорядженні зачеперів і метрополітен, і міські електрички, і приміські електропоїзди. Зачепери, як правило, завчасно домовляються про зустріч через соціальні мережі, знімають свої трюки і розміщують в мережі Internet.

         Найбільше зачепінг поширений на приміських електропоїздах. Але є ще ціла низка інших більш небезпечних його видів. Сюди відносять метро-серфінг – катання на поїзді метрополітену, трейнхоп – їзда на вантажних поїздах, андервагонрайдінг – проїзд під вагоном, зазвичай, на вагонних візках. Можна сказати, що фантазії зачеперів немає меж, бо ж вони катаються на дзеркалах, вікнах, збоку на дверях вагона; між вагонами; на передньому торці головного вагона чи задньому торці хвостового вагона тощо. І кожен із способів екстремального пересування має свою назву та ступінь небезпеки.

         Часто причиною травмувань дітей та навіть їх смертей стає захоплення графіті, після чого, зазвичай, слідує так звана фотосесія на фоні створення  своїх «шедеврів».

         Але прикро, що самі зачепери не усвідомлюють небезпеки такого виду розваг. Адже існує ймовірність падіння з рухомого потягу і травмування чи навіть загибелі любителів цього хобі.

         Та, мабуть, і не кожний знає, що напруга на контактній рейці становить 825 вольт. А щоб отримати ураження струмом на залізниці, не обов’язково хапатися за дроти. Залізнична електродуга за різних погодних умов може вразити на відстані до двох метрів.

         Тому вживаються заходи щодо перешкоджання таким екстремальним розвагам молоді. В Україні зачепінг на залізницях загального користування карається штрафом у розмірі від 7 до 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 119 до 255 гривень) – ст.109 Кодексу України про адміністративні правопорушення. А на батьків, діти яких не досягли 16 років, складається адміністративний протокол (ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення) за невиконання ними обов’язків щодо виховання своїх дітей.

         У Німеччині на особу, яка займається зачепінгом можуть накласти штраф до 50 тис. євро.

Досить оригінальних заходів боротьби із екстремалями-мандрівниками вживають на індонезійських поїздах. Щоб запобігти катанню на дахах вагонів, їх заздалегідь покривають фарбою чи мастильними речовинами. Існують також окремі напрямки, де розміщуються спеціальні опори з підвішеними на них бетонними кулями, що можуть завдати шкоди необачним мандрівникам або збити з даху вагона.

Нерідко засоби масової інформації повідомляють не тільки про факти отримання тяжких травм палкими прихильниками екстремальних поїздок, але й про випадки загибелі зачеперів.

Так, у березні цього року  на залізниці м. Вінниці зазнали тяжких травм два  школярі, а 11 квітня у київському метро на залізничній станції «Дарниця» загинув 16-річний зачепер. І такі випадки непоодинокі.

         З огляду на широкий розмах цього молодіжного руху  батьки та педагогічні працівники повинні володіти інформацією щодо небезпеки захоплення дітей  цим видом розваг і проводити профілактичні бесіди.

 

 

Всеукраїнський конкурс дитячого малюнку та живопису

на протипожежну і  техногенну тематику

 

З метою формування у дітей культури поводження з вогнем, залучення до дій, спрямованих на запобігання пожежам, іншим техногенним явищам та навчання діям в умовах надзвичайних ситуацій ДПТ України спільно з ДСНС України та редакцією журналу «Пожежна та техногенна безпека»  проводиться Всеукраїнський конкурс дитячого малюнку та живопису на протипожежну і техногенну тематику.

Оргкомітет конкурсу на завершальному етапі  визначає трьох переможців у кожній віковій категорії. 

Переможці Всеукраїнського етапу нагороджуються подарунками:

за перше місце в номінації живопис – на суму до 600 грн;

за перше місце в номінації малюнок – на суму до 500 грн;

за друге місце – на суму до 400 грн;

 

за третє місце  – на суму до 300 грн.

конкурс дитячого малюнка на протипожежну
Adobe Acrobat Document 119.9 KB