З метою налагодження партнерських та довірливих стосунків працівника міліції з підростаючим поколінням, встановлення зворотнього зв'язку із молоддю:
Кримінальна міліція у справах дітей є складовою частиною кримінальної міліції органів внутрішніх справ.

 

 

Чинним законодавством визначені основні напрями діяльності кримінальної міліції у справах дітей. Це, зокрема:

 

- організація та проведення профілактичної роботи щодо попередження негативним явищам серед дітей;

- виявлення та притягнення до відповідальності дорослих осіб, які вчиняють відносно неповнолітніх протиправні дії;

- розкриття злочинів, вчинених неповнолітніми та відносно них;

- розшук дітей, що зникли безвісти, самовільно залишили сім'ю чи навчально-виховні заклади.

Окремим напрямком діяльності підрозділу є розшук тих неповнолітніх, які залишили місце проживання або навчання . 

Інспектор ювенальної превенції Богуславського відділення поліції Миронівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Олена Василівна Матвєєва

Кримінальна міліція у справах дітей є складовою частиною кримінальної міліції органів внутрішніх справ.

Чинним законодавством визначені основні напрями діяльності кримінальної міліції у справах дітей. Це, зокрема:

  • організація та проведення профілактичної роботи щодо попередження негативним явищам серед дітей;
  • виявлення та притягнення до відповідальності дорослих осіб, які вчиняють відносно неповнолітніх протиправні дії;
  • розкриття злочинів, вчинених неповнолітніми та відносно них;
  • розшук дітей, що зникли безвісти, самовільно залишили сім'ю чи навчально-виховні заклади.

Окремим напрямком діяльності підрозділу є розшук тих неповнолітніх, які залишили місце проживання або навчання.

 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ

У кримінальному праві неповнолітніми вважаються особи віком до 18 років. За загальними засобами кримінальна відповідальність настає з шістнадцяти років, а за окремі види злочинів – з 14 років.

З чотирнадцяти років кримінальна відповідальність настає:

  • За всі види вбивства;
  • Умисне заподіяння тілесних ушкоджень що спричинили розлад здоров’я;
  • Зґвалтування;
  • Крадіжку, грабіж, розбій;
  • Злісне й особливо злісне хуліганство;
  • Умисне знищення або пошкодження державного майна, що спричинилося до тяжких наслідків;
  • Умисне вчинення дій, що можуть призвести до аварії поїзда.

У разі здійснення неповнолітнім злочину, що не має великої суспільної небезпеки, а також якщо неповнолітній зробив суспільно небезпечне діянні, але не досяг віку кримінальної відповідальності (14 років), до нього можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру до яких належать:

  • Зобов’язання привселюдно чи в іншій формі вибачитись перед потерпілим;
  • Попередження;
  • Передання неповнолітнього під нагляд батькам чи особам що їх замінюють, або під нагляд педагогічного чи трудового колективу з його згоди, а також окремим громадянам на їх особисте прохання;
  • Покладання на неповнолітнього, який досяг 15 років і має майно чи заробіток, обов’язку відшкодувати заподіяний збиток;
  • Направлення неповнолітнього у спеціальну навчально-виховну установу для дітей і підлітків до його виправлення, але щонайбільше на 3 роки.
  • В адміністративному праві юридична відповідальність настає з 16 років. Справа про адміністративні правопорушення неповнолітніх повноважені розглядати комісії у справах неповнолітніх при виконавчих комітетах місцевих рад.

Справи про адміністративні правопорушення, які розглядаються комісіями поділяються на три основні групи:

  • Справи про суспільно небезпечні дії, вчинені особами до досягнення ними 16 років (за них відповідають батьки);
  • Правопорушення, скоєні особами віком 16-18 років;
  • Скоєння дрібного розкрадання державного або громадського майна, дрібного порушення правил користування дорожнім рухом. Ця група справ розглядається комісією лише тоді, коли вони передаються їм органами внутрішніх справ  або судами. Якщо такі правопорушення вчиняють неповнолітні віком до 16 років відповідальність за них несуть родичі.

До окремої групи належать справи про інші антигромадські вчинки неповнолітніх, які не вважаються адміністративними правопорушеннями, однак свідчать про певні відхилення від нормального розвитку підлітка, наприклад неналежна поведінка у школі, на вулиці, ранні статеві зв’язки, захоплення іграми, що свідчить про звички, які з часом можуть призвести до злочину.

Кодекс про адміністративні правопорушення передбачає для неповнолітніх поблажливіший режим застосування стягнень порівняно з дорослими правопорушниками. Зокрема, до неповнолітнього не може бути застосований адміністративний арешт.

 

Крім того, за здійснення правопорушень до неповнолітнього у віці 16-18 років замість стягнень можуть бути застосовані такі заходи впливу:

  • Зобов’язання публічно вибачитись перед потерпілим;
  • Попередження;
  • Оголошення догани або суворої догани;
  • Покладення на неповнолітнього обов’язку відшкодувати заподіяні збитки, якщо він має самостійний заробіток;
  • Накладення на неповнолітнього. Який має заробіток, штрафу;
  • Передання під нагляд батьків, або осіб, які їх заміняють.

Поряд з цим відповідні комісії можуть застосувати примусові заходи виховного характеру, які вважаються доволі суровими, - це направлення у спеціалізовані навчальні заклади.

Цивільно-правова відповідальність настає з п’ятнадцятирічного віку.  Якщо заподіяв неповноті ній що не досяг 15 років, то майнову відповідальність несуть його батьки чи опікун, але тільки тоді, коли заподіяний неповнолітнім збиток виявився результатом нездійснення за ним контролю, неналежного виховання, неправильне застосування до нього свої прав.

Якщо неповнолітній, який не досяг 15 років, заподіяв шкоду в той час, коли перебував під наглядом навчального, виховного чи лікувального закладу, то вони несуть відповідальність, але тільки тоді, коли збиток був заподіяний внаслідок нездійснення чи неналежного здійснення контролю за неповнолітнім під час перебування його під наглядом певного закладу.

У віці 15-18 років неповнолітній відповідає за заподіяний ним збиток на загальних засадах, тобто відштовхує його самостійно. Але якщо у неповнолітнього немає майна чи роботи, достатньої для відшкодування заподіяної шкоди то за нього не роблять батьки чи опікуни. Але вони несуть майнову відповідальність за шкоду, заподіяну їх неповнолітньою дитиною, тобі коли ця школа є результатом їх протиправної поведінки, тобто їх провина полягає в тому, що вони не виконували своїх обов’язків, щодо виховання дітей.

При цьому до відповідальності залучаються як батько так і мати, навіть якщо шлюб між ними розірваний, оскільки вони мають рівні права й обов’язки щодо своїх дітей. Відповідальність батьків за своїх неповнолітніх дітей віком 15-18 років має субсидіарний характер.

Обов’язок батьків відшкодувати заподіяну неповнолітнім шкоду припиняється після досягнення ним повноліття (віку 18 років) а також якщо в нього до 18 років з’являються майно чи заробіток, достатньо щоб відшкодувати збиток.

zakonodavstvo.pdf
Adobe Acrobat Document 250.5 KB